Ініціативна група «Першого грудня»

«Гібридна» війна, яку Російська федерація веде проти України, почалася не в 2014-му. Сто років тому все було так само: Радянська Росія інспірувалаконфлікти всередині України, створювала маріонеткове «советское правительство», прикриваючись іменами Коцюбинського чи Щорса, влаштовувала збройні інтервенції… А частина політичного проводу УНР ніяк не могла позбутися ілюзій, сподіваючись збудувати соціалістичну самостійну Україну під «патронатом» демократичної Росії!

За ілюзії незабаром довелося розплачуватися власним життям, українською незалежністю, мільйонними жертвами.

Адже природа Росії – імперська. Доки російський народ не переживе катарсис, позбавивши свою національну ідею її імперської суті, доти поняття «демократична Росія» не матиме нічого спільного з реальністю. Нинішній Росії не потрібна незалежна Україна – їй потрібна слухняна Малоросія.

Тому про спокій нам можна тільки мріяти.

Готовність до компромісів російська влада сприймає як слабкість протилежної сторони. Угоди для неї – не більше, як нікчемні папірці. Її зброя – брехня, віроломство, зневага до норм міжнародного права. Вона живе інстинктами жорстокої імперії, що втратила «велич» і тепер хоче повернути її будь-якою ціною. Продовження →

Учасники групи “Першого грудня”, до якої увійшли чільні представники національної інтелігенції, звернуться до суспільства та запросять до дискусії, якого миру прагнуть українці та що для цього потрібно.

16 березня, четвер

13.00

Український кризовий медіа-центр (Хрещатик, 2)

Участь візьмуть:

• Володимир Панченко, учасник Групи, літературознавець, професор Києво-Могилянської академії,
• Юрій Щербак, учасник Групи, письменник, дипломат
• Йосип Зісельс, учасник Групи, голова Конфедерації єврейських організацій і общин України.

Група “Першого грудня” була створена у двадцяту річницю референдуму і має на меті поширювати моральні цінності та сприяти встановлення в країні нових правил. До неї увійшли: В’ячеслав Брюховецький, кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Мирослав Попович, Всеволод Речицький, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків.

“Не даймо сліпій ненависті запанувати над нами” — відомі інтелектуали закликали не сприймати насильство як буденність і не виправдовувати війною свавілля та бездіяльність.

Про це йдеться у зверненні Ініціативної групи “Першого грудня”, оприлюдненому 20 лютого 2017 р.

У зверненні зазначають, що три роки війни з Росією змінили українців: люди щораз легше впадають у злість, стають щораз агресивнішими й вихлюпують одне на одного потоки жагучої ненависті, наростає мовчазне, внутрішньо агресивне звикання до щоденних смертей, смерть перестає вражати: “Він, агресор, мріє, щоб насильство стало законом і нашого життя. Головна його мета – зробити нас такими, як він”.

Водночас, попри здійснені останнім часом реформи, керівництву держави так і не вдалося утвердити в ній справедливого Арбітра: “Судова і правоохоронна системи й далі пробуксовують, а тому в боротьбі з несправедливістю людина й далі залишається наодинці. Це стає особливо загрозливим для країни у стані війни. Коли закон безпомічний, з’являється спокуса відновити справедливість в обхід закону”. Продовження →

Війна, яку агресор Російська Федерація вже майже три роки веде проти України, суттєво змінила наше життя. Ця війна принесла та приносить нашій країні численні людські втрати й тяжкі економічні та моральні наслідки. Всі події в країні і вчинки тих, хто обтяжений владою та впливами, сьогодні слід аналізувати на тлі невинних жертв, покалічених тіл та зруйнованих хат. І, на жаль, далеко не всі з нас витримують це випробування.

Все це приносить із собою війна – і все це є метою агресора. Він, сповнений ненависті, хотів би, щоб сповнились ненавистю й ми. Він, що розкошує облудою, прагне, щоб облудним стало і наше слово. Він, агресор, мріє, щоб насильство стало законом і нашого життя. Головна його мета – зробити нас такими, як він. І рано нам говорити, що ці зусилля його цілком безуспішні. Продовження →

Український вчений-філософ прокоментував ситуацію з телеканалом. 

Продовження →

Наша розмова – із інтелектуалом, людиною енциклопедичних знань, професором Київського національного університету імені Карпенка-Карого, академіком Національної академії мистецтв, доктором мистецтвознавства, істориком, публіцистом Вадимом Скуратівським. 

Продовження →

Інколи корисно подивитися на себе очима наших ворогів.

Один із них, «червоний Бонапарт» Лев Троцький, наприкінці 1919 року пояснював «агітаторам-комуністам на Україні», як слід вести пропагандистсько-підривну роботу, використовуючи «побутові особливості характеру українців».

В українцях часом прокидається «страшний дух» – «вільний дух запорізького козацтва й гайдамаків», який «кипить, бурлить, наче грізний Дніпро на своїх порогах і змушує українців творити чудеса хоробрості, – нагадував він. – Це той самий дух свободи, який давав українцям нелюдську силу протягом сотні літ, щоб воювати проти поневолювачів: поляків, росіян, татар і турків і здобувати над ними блискучі перемоги». Продовження →

Обращение к мировой общественности ІІ Крымского форума бывших политических узников коммунистических режимов, представителей национально-освободительных движений и правозащитников (Украина, г. Львов, 11 ноября 2016 года)

Українську версію див. тут.

19 мая 2012 года в Симферополе Крымский форум политических узников коммунистических режимов и правозащитников сформулировал три важных вывода:

–   Нарушения прав крымскотатарского народа стали возможными лишь потому, что коммунизм еще не осужден за преступления против человечества наряду с нацизмом.

–   Будущему России угрожает ее прошлое.

–  Успех украинской демократии – это ключ к цивилизационному преобразованию всего посткоммунистического пространства. И наоборот, поражение украинской демократии – это прямая угроза возрождения геополитического образования, угрожающего жизненным интересам всего мира.

Время только подтвердило справедливость этих выводов и погрузило всех нас в омерзительные последствия их игнорирования.

Продовження →

Звернення до світової громадськості ІІ Кримського форуму колишніх політвʼязнів комуністичних режимів, представників національно-визвольних рухів  та правозахисників (Україна, м. Львів, 11 листопада 2016 року).

Русскую версию см. здесь.

19 травня 2012 року в м. Симферополі Кримський форум політичних вʼязнів комуністичних режимів та правозахисників сформулював три важливі висновки:

–  «Порушення прав кримськотатарського народу стали можливими лише тому, що комунізм досі не засуджений за злочини проти людства нарівні з нацизмом.

–  Майбутньому Росії загрожує її минуле.

–  Успіх української демократії – це ключ до цивілізаційного перетворення всього посткомуністичного простору. І навпаки, поразка української демократії – це пряма загроза відродження геополітичного утворення, яке становить небезпеку для життєвих інтересів усього світу».

Час тільки підтвердив справедливість цих висновків і занурив усіх нас в огидні наслідки ігнорування їх.

Продовження →

Ініціативна група “Першого грудня” закликала берегти і примножувати ту свободу, за яку боролися Українська гельсінкська група. Сьогодні, 9 листопада, минає сорок років з дня утворення УГГ — «малесенької щопти» захисників свободи і прав людини.

Учасники групи переконані, що то був героїчний чин, адже Радянський Союз, формально приєднавшись у 1975 р. до Гельсінкських угод, зовсім не збирався дотримуватися взятих разом з іншими 34-ма державами зобов’язань щодо прав людини і основних свобод. “Тоталітаризм і далі залишався тоталітаризмом. Сміливці з УГГ взяли на себе тяжкий хрест боротьби з ним, здійснюючи контроль за дотриманням прав людини в Україні відповідно до Гельсінкських угод. Для багатьох із нонконформістів ідея прав людини була водночас й ідеєю права української нації на свободу. Набувши правозахисних методів і форм, український національний рух став зрозумілішим світові”, — йдеться у зверненні.

Продовження →

Сорок років тому на теренах радянської несвободи постала Українська гельсінкська група (УГГ) — «малесенька щопта» захисників свободи і прав людини.

То був героїчний чин, адже Радянський Союз, формально приєднавшись у 1975 р. до Гельсінкських угод, зовсім не збирався дотримуватися взятих разом з іншими 34-ма державами зобов’язань щодо прав людини і основних свобод.

Тоталітаризм і далі залишався тоталітаризмом.

Сміливці з УГГ взяли на себе тяжкий хрест боротьби з ним, здійснюючи контроль за дотриманням прав людини в Україні відповідно до Гельсінкських угод. Для багатьох із нонконформістів ідея прав людини була водночас й ідеєю права української нації на свободу.
Продовження →

Прощання з учасником Ініціативної групи “Першого грудня” Богданом Гаврилишиним, який спочив у Бозі 24 жовтня 2016 р., відбудеться в п’ятницю, 28-го жовтня.

Церемонія триватиме з 9-ї до 14-ї години в Міжнародному інституті менеджементу (м. Київ, вул. Шулявська 10/12, м. “Політехнічний Інститут” )

Із 16-ї до 22-ї год. відбудеться прощання в храмі УГКЦ Св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі (вул. Паркова, 1), який Богдан Дмитрович особисто відвідував по неділях.

Замість квітів будемо вдячні за ваші пожертви на розвиток Фонду Богдана Гаврилишина та продовження справи пана Богдана.

Тяжко, болісно, прикро втрачати друзів – розумних, надійних, працьовитих.

Богдана Дмитровича Гаврилишина ми, його колеги з Ініціативної Групи «Першого грудня», знали саме таким: відкритим, динамічним, енергійним, вічно заклопотаним тисячею справ, доброзичливим, багатогранним, щедрим на поради та ідеї. Він належав до тих людей, яких талант, цілеспрямованість і масштабна життєва мета підносять на інтелектуальний Олімп. Його душі був добре відомий неспокій вічних поривань до кращого, досконалішого, успішнішого. 

Він пішов за обрій, наче спіткнувшись раптово на довгому своєму шляху. 

Він залишив щедрий ужинок добрих справ, заслуживши щиру повагу й любов тисяч людей, яким пощастило відчути світло його Особистості.

Він був великим Українцем.

Вічна Вам пам’ять, дорогий Богдане Дмитровичу!

Колеги з Ініціативної Групи “Першого грудня”: В’ячеслав Брюховецький, кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба, Євген Захаров, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Мирослав Попович, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський.

Секретаріат: Голова Іван Васюник, Ярина Ясиневич

24 жовтня о 5-й ранку у 90-річному віці пішов з життя видатний українсько-канадсько-швейцарьский економіст, професор, благодійник та громадський діяч Богдан Дмитрович Гаврилишин.

Останні хвилини свого життя Богдан Дмитрович провів у родинному колі у своїй квартирі в Києві.

Продовження →

Богдан Гаврилишин – людина неймовірна. Маючи без малого дев’яносто років, у його очах горить такий запал і завзяття, які побачиш не в усіх двадцятирічних. Особисто я це пояснюю тим фактом, що Богдан Дмитрович останнім часом усю свою енергію (та й власні гроші) витрачає на українську молодь. Кілька років тому він започаткував Благодійний фонд свого імені, ключова програма якого так і називається: «Молодь змінить Україну». Фонд відшуковує здібних і активних дівчат та хлопців, яким дає змогу вивчати європейський досвід у найрізноманітніших сферах – від економіки до екології. З єдиною вимогою – використовувати  згодом той досвід на благо рідної країни. Гасло Фонду Гаврилишина  – «Вчитися. Мріяти. Діяти». Упевнена, ці самі слова багато років тому Богдан Дмитрович підняв на знамена власного життя – неймовірного як на людські стандарти. Народжений у маленькому галицькому селі,  після Другої світової він опинився у Європі, здобув блискучу освіту і став, в результаті, одним із найвідоміших економічних радників, аналітиків і викладачів Канади та Швейцарії – двох країн, в яких прожив більшу частину  свого життя.

Продовження →

Наприкінці липня у столичній Школі мерів пройшла зустріч з кардиналом Любомиром Гузаром і економіста Богданом Гаврилишиним. Одні з найбільш авторитетних мислителів України поговорили про хресну ходу, щастя і те, як моральна людина може бути конкурентною. Platfor.ma записала найцікавіше.

Продовження →

Ініціатива “Українсько-єврейська зустріч” нагородила українського дисидента, літературознавця, державного діяча та учасника Ініціативної групи “Першого грудня” Івана Дзюбу  медаллю Митрополита Андрея (Шептицького).

Продовження →

Запобігти повторенню масового знищення людей за етнічною ознакою та злочинам проти людяності закликали учасники парламентських слухань, присвячених 75 роковинам трагедії в урочищі Бабин Яр під час Другої світової війни.

Продовження →

Розмова із правозахисником Євгеном Захаровим відбулася напередодні Дня Конституції. Це був чи не єдиний момент, коли у щільному графіку поїздок Україною випала можливість зустрітися для інтерв’ю. Бесіда стала своєрідним продовженням лекції пана Євгена, яку він прочитав у Відкритому Православному Університеті. Її назва  – 9 371 загиблий, 21 532 поранених…

 «У нас є багато вільного часу — півтори години», — каже Євген Юхимович, поглядаючи на годинник. Дружина пропонує чаю, періодично дзвонить телефон — справ багато, турбують вже з наступного заходу. «Богословська тема — не моя», — ніби трохи змішано говорить пан Євген. Та, незважаючи на це, розмова розпочинається саме із Божих Заповідей, бо наше право, як каже пан Євген, ґрунтується саме на них…

Продовження →

Так звана “втома Європи від України” — означатиме втому від самих себе і своїх цінностей. Відомі українські, польські, чеські та литовські інтелектуали та громадські діячі закликалиєвропейських політиків та громадськість не закривати очі на злочини Росії в Україні та не повертатись до звичайного ведення справ з Кремлем.

Сьогодні, напередодні саміту ЄС, Ініціативна група “Першого грудня” оприлюднила зверення до європейських лідерів “Втома від сумління”. Забути Україну, втомитися від неї — означає забути Європу, втомитися від Європи — переконані підписанти. Продовження →