Ініціативна група «Першого грудня»

У попередніх наших зверненнях ми зосереджували увагу на відповідальності влади. Ми намагались остерегти наших керманичів перед спокусою надмірної централізації влади в одних руках, що є насправді рудиментом російської концепції влади. Бо саме там, кажучи словами одного з російських опозиціонерів, «послаблення політичної позиції ‘хазяїнаʼ прирівнюється до спроби дезінтеграції країни».

Сьогодні настав час поставити у фокус нашої тривоги відповідальність самого українського суспільства. Адже в ньому також нуртують давні хвороби, які не раз уже ставали причиною наших національних поразок.

Продовження →

Пішов у вічність Мирослав Володимирович Попович — видатний український філософ, автор блискучих праць з історії української культури, дослідник спадщини Григорія Сковороди і трагічних уроків “червоного”  ХХ століття.

Мирослав Попович був світлою, мудрою і мужньою людиною.

Продовження →

 Учора в кращий світ відійшов багатолітній член Ініціативної групи Першого грудня філософ Мирослав Попович.

Мирославу Володимировичу було 87. Останні 17 років він очолював Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАН України та завідував відділом логіки та методології науки в цьому ж  інституті.

Попович – інтелектуал, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка — за книгу «Нарис історії культури України» (2001).

Про час і місце прощання повідомимо згодом.

Вічна пам’ять!

Учасники групи «Першого грудня», до якої увійшли чільні представники національної інтелігенції, вимагає від українських політиків припинити війну всіх проти всіх, яка вже увійшла в гостру фазу. Вони нагадують сумний досвід історичних поразок українських еліт: коли спільний човен перекидається, провина за це лягає на всіх.

З таким зверненням виступили учасники Групи 14 грудня у Києві.

Група «Першого грудня» наголошує, що зараз знову, як і перед виборами 2010 року, корпоративні інтереси «практичної політики» стають важливішими за будь-які остороги щодо долі України, а розчарування породжує масовий попит на популізм. «Ми не можемо змусити політиків слухатись нас – ми можемо лише щоразу нагадувати про сумний досвід історичних поразок українських еліт. Коли спільний човен перекидається, провина за це лягає на всіх. Ось чому лише загроза втрати державності дає нам моральне право ще раз звернутися до всіх, хто задіяний у нинішньому бою без правил: зупиніться! відступіть на крок! Зробити це ще не запізно», — наголошують у зверненні. Продовження →

Учасники групи «Першого грудня», до якої увійшли чільні представники національної інтелігенції, звернуться до українських політиків, щоб нагадати про сумний досвід історичних поразок українських еліт: коли спільний човен перекидається, провина за це лягає на всіх.

14 грудня, четвер
11.30
Український кризовий медіацентр, вул. Хрещатик, 2

Участь візьмуть:

·         Євген Захаров, учасник Групи «Першого грудня», дисидент, директор Харківської правозахисної групи;

·         Йосип Зісельс, учасник Групи «Першого грудня», дисидент, діяч українського єврейського руху;

·         Володимир Панченко, учасник Групи «Першого грудня», письменник, літературознавець, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор філологічних наук. Продовження →

Війна українських правоохоронних органів між собою і використання їх у політичній боротьбі неминуче обернеться компрометацією і ослабленням держави. Про це застерігають відомі інтелектуали з Групи «Першого грудня» і закликають припинити такі дії.

На думку учасників Групи, ми стали свідками абсурдного загострення війни, учасниками якої є Генеральна прокуратура України, Міністерство внутрішніх справ, Національне антикорупційне бюро України, Спеціальна антикорупційна прокуратура, Національне агентство запобігання корупції, Служба безпеки України.

«Одні державні структури використовуються для залякування і переслідування інших державних структур, для задоволення політичних амбіцій, прикриття корупційних діянь і зведення особистих рахунків, — йдеться у Зверненні. — Складається враження, що влада хоче мати «ручні» правоохоронні органи, а заодно — й суди, із Конституційним включно». Продовження →

Коли правоохоронні органи починають війну між собою, коли  керманичі держави, народні депутати намагаються використати їх у політичній боротьбі, це неминуче обертається компрометацією і ослабленням держави.

Так і тепер: ми стали свідками абсурдного загострення війни, учасниками якої є Генеральна прокуратура України, Міністерство внутрішніх справ, Національне антикорупційне бюро України, Спеціальна антикорупційна прокуратура, Національне агентство запобігання корупції, Служба безпеки України. І це в той час, як у країні різко загострилася проблема боротьби зі злочинністю, почастішали рецидиви тероризму, а боротьба з корупцією переважно імітується. З податків громадян  прокурорам, поліцейським, детективам, слідчим виплачуються високі зарплати, проте замість належного виконання ними професійних обов’язків бачимо те, що мало місце й у попередні роки: одні державні структури використовуються для залякування і переслідування інших державних структур, для задоволення політичних амбіцій, прикриття корупційних діянь і зведення особистих рахунків.  Продовження →

Група «Першого грудня» закликає українців брати відповідальність за ситуацію в країні на себе, не пручатися реформам і зберігати єдність. Вони наголошують, що здійснення кожної великої справи вимагає духовного змужніння, яке накладає табу на істеричні висновки та занепадницькі настрої. Про це йдеться у Зверненні групи.

Учасники групи наголосили, що українцям важко дається розуміння, що правляча когорта – це лише квінтесенція того, що є в народі. «Якщо в народі домінують рабські й патерналістські інстинкти – ним керуватимуть диктатори. Якщо народ тямить свою гідність і готовий брати на себе відповідальність – ним керуватимуть зразкові демократи. Вибір варіанту для України насправді за нами», — наголошують у зверненні. Продовження →

 Заява

Ініціативної групи «Перше грудня»

з нагоди вступу в силу рішення щодо безвізового режиму з країнами ЄС

Члени Ініціативної групи «Перше грудня» вітають надання Україні безвізового режиму з країнами ЄС, що вступає в силу з 11 червня 2017 року.

Це рішення, прийняте Європейським Союзом у непростих умовах, коли Україна, захищаючи свою територіальну неподільність і суверенітет від агресора, фактично перебуває у стані війни з Росією, а країни ЄС піддаються безпрецедентному міграційному тиску, свідчить про далекоглядну мудрість тих, хто підтримав європейську мрію українців.

Продовження →

1 червня 2017 р.

Ваша достойносте,

Шановний Отче Архієпископе,

З великим смутком довідався про смерть Його Достойності Кардинала Любомира Гузара, колишнього керівника Української Греко-католицької церкви.

Відійшов великий священик і мудра людина, яка багато зробила для поєднання наших народів і встановлення близьких добросусідських відносин між Польщею та Україною. У своїх вчинках він був продовжувачем справи своїх історичних попередників, митрополитів Львова, архієпископів — Андрея Шептицького, Йосифа Сліпого та Мирослава Любачівського.

Продовження →

Найважчою є мить, коли в земному житті відходить від нас Друг, Вчитель, Батько.

Ми зазнали великої втрати. Надійшла гірка, важка хвилина, якої ми завжди остерігалися і яку завжди підсвідомо не приймали.

Любомир Гузар був нашим другом, наставником і духовним батьком.

Він був будівничим.

Продовження →

Учасники групи «Першого грудня» закликали українську владу і суспільство не погоджуватись на ілюзорний «мир» ціною капітуляцї, адже це тільки заохотить ворога до нової агресії.

Про це йдеться в заяві Групи, яку оприлюднили 16 березня її учасники Володимир Панченко, Юрій Щербак та Йосип Зісельс.

У Групі переконані, що готовність до компромісів російська влада сприймає як слабкість протилежної сторони: «Угоди для неї – не більше, як нікчемні папірці. Її зброя – брехня, віроломство, зневага до норм міжнародного права. Вона живе інстинктами жорстокої імперії, що втратила “велич” і тепер хоче повернути її будь-якою ціною». Продовження →

«Гібридна» війна, яку Російська федерація веде проти України, почалася не в 2014-му. Сто років тому все було так само: Радянська Росія інспірувалаконфлікти всередині України, створювала маріонеткове «советское правительство», прикриваючись іменами Коцюбинського чи Щорса, влаштовувала збройні інтервенції… А частина політичного проводу УНР ніяк не могла позбутися ілюзій, сподіваючись збудувати соціалістичну самостійну Україну під «патронатом» демократичної Росії!

За ілюзії незабаром довелося розплачуватися власним життям, українською незалежністю, мільйонними жертвами.

Адже природа Росії – імперська. Доки російський народ не переживе катарсис, позбавивши свою національну ідею її імперської суті, доти поняття «демократична Росія» не матиме нічого спільного з реальністю. Нинішній Росії не потрібна незалежна Україна – їй потрібна слухняна Малоросія.

Тому про спокій нам можна тільки мріяти.

Готовність до компромісів російська влада сприймає як слабкість протилежної сторони. Угоди для неї – не більше, як нікчемні папірці. Її зброя – брехня, віроломство, зневага до норм міжнародного права. Вона живе інстинктами жорстокої імперії, що втратила «велич» і тепер хоче повернути її будь-якою ціною. Продовження →

Учасники групи “Першого грудня”, до якої увійшли чільні представники національної інтелігенції, звернуться до суспільства та запросять до дискусії, якого миру прагнуть українці та що для цього потрібно.

16 березня, четвер

13.00

Український кризовий медіа-центр (Хрещатик, 2)

Участь візьмуть:

• Володимир Панченко, учасник Групи, літературознавець, професор Києво-Могилянської академії,
• Юрій Щербак, учасник Групи, письменник, дипломат
• Йосип Зісельс, учасник Групи, голова Конфедерації єврейських організацій і общин України.

Група “Першого грудня” була створена у двадцяту річницю референдуму і має на меті поширювати моральні цінності та сприяти встановлення в країні нових правил. До неї увійшли: В’ячеслав Брюховецький, кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Мирослав Попович, Всеволод Речицький, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків.

“Не даймо сліпій ненависті запанувати над нами” — відомі інтелектуали закликали не сприймати насильство як буденність і не виправдовувати війною свавілля та бездіяльність.

Про це йдеться у зверненні Ініціативної групи “Першого грудня”, оприлюдненому 20 лютого 2017 р.

У зверненні зазначають, що три роки війни з Росією змінили українців: люди щораз легше впадають у злість, стають щораз агресивнішими й вихлюпують одне на одного потоки жагучої ненависті, наростає мовчазне, внутрішньо агресивне звикання до щоденних смертей, смерть перестає вражати: “Він, агресор, мріє, щоб насильство стало законом і нашого життя. Головна його мета – зробити нас такими, як він”.

Водночас, попри здійснені останнім часом реформи, керівництву держави так і не вдалося утвердити в ній справедливого Арбітра: “Судова і правоохоронна системи й далі пробуксовують, а тому в боротьбі з несправедливістю людина й далі залишається наодинці. Це стає особливо загрозливим для країни у стані війни. Коли закон безпомічний, з’являється спокуса відновити справедливість в обхід закону”. Продовження →

Війна, яку агресор Російська Федерація вже майже три роки веде проти України, суттєво змінила наше життя. Ця війна принесла та приносить нашій країні численні людські втрати й тяжкі економічні та моральні наслідки. Всі події в країні і вчинки тих, хто обтяжений владою та впливами, сьогодні слід аналізувати на тлі невинних жертв, покалічених тіл та зруйнованих хат. І, на жаль, далеко не всі з нас витримують це випробування.

Все це приносить із собою війна – і все це є метою агресора. Він, сповнений ненависті, хотів би, щоб сповнились ненавистю й ми. Він, що розкошує облудою, прагне, щоб облудним стало і наше слово. Він, агресор, мріє, щоб насильство стало законом і нашого життя. Головна його мета – зробити нас такими, як він. І рано нам говорити, що ці зусилля його цілком безуспішні. Продовження →

Український вчений-філософ прокоментував ситуацію з телеканалом. 

Продовження →