На повний хід іде виборча кампанія. На телебаченні, радіо, білбордах бачимо заклики до майбутніх виборців із запрошеннями віддати голос за певного кандидата чи політичну групу. Завдання вищезгаданих аудіо- та візуальних засобів − переконати слухача чи глядача, що такий вибір найбільш правильний. Таку акцію називають “політична реклама”.
У торгівлі реклама відіграє надзвичайно важливу роль. Вважають, що добра реклама − це половина успіху продажу, а отже, заробіток. Однак ставимо собі запитання: чи політична реклама − це найкращий і наймудріший спосіб здобути прихильність виборців?
Автор цих рядків, відвідуючи різні країни, мав нагоду бачити і чути прерізну рекламу. Сьогодні майже в усьому світі у різних засобах інформації типовою формою рекламування є переконання споживачів в ефективності чи корисності певного товару, бо ним користується популярна кінозірка чи відомий спортсмен. Продовження
Почесний президент столичного університету “Києво-Могилянська академія” 65-річний В’ячеслав Брюховецький призначає зустріч у своєму кабінеті. З вікон просторого приміщення на другому поверсі видно зелені каштани. Кругом — стоси книжок.
Учора в Українському Католицькому Університеті Мирослав Маринович провів лекцію «Духовність ГУЛАГу». Дати на кшталт 5 вересня та інші «святкові дні» у таборах дисиденти традиційно відзначали голодуванням. Застосовували й інші форми протесту. У таборі їхні руки були розв’язанішими, ніж на свободі. Ув’язнити їх уже не могли, адже вони й так сиділи. «Ми називали табір маленькою зоною, а Союз — великою. Але саме тут ми вперше почали чути одне одного, почувалися вільнішими. Навіть свою книжку про дисидентське життя разом із Зиновієм Антонюком та Семеном Глузманом ми назвали «Листи з волі», — зауважує Марослав Маринович.
Один із найвідоміших українців світу зробив несподівано оптимістичні прогнози щодо нашого майбутнього
Кримінал, який керує країною, скоро піде і на його місце прийде нове покоління, яке викоренить “пасивність і рабську байдужість” у українців. Про це у коментарі сказав літератор, дисидент Євген Сверстюк, говорячи про 21 рік незалежності України.
Економіст світового рівня Богдан Гаврилишин, з яким консультуються сильні світу цього з багатьох країн, приїхав до Львова на Форум української молоді діаспори. Тут він поділився своїми думками, для чого і як вкладати кошти у нову генерацію.
Київ – Україна святкує 21-у річницю незалежності. Радіо Свобода поцікавилося у пересічних українців, як вони розуміють незалежність держави? Свою думку з цього приводу висловили також експерти. Соціолог Микола Шульга констатує, що люди більше усвідомлюють можливість свого впливу на події у державі. А філософ Мирослав Попович зауважує, що українці не повністю зрозуміли поняття незалежності. 
Минає двадцять перший рік існування самостійної, незалежної Української держави. Ранні дев’яності роки минулого століття позначались вибухом надії, неймовірної ейфорії. Після десятиліть, а властиво — століть дуже складних обставин життя, здавалося, що для нашого народу починається новий порядок, настає золота доба. Але так не сталося.
Декому здається, що два підписи під антиконституційним законом про мови ставлять крапку. Але підписи Литвина і Януковича для народу важать не більше, ніж важить їхня честь. Згадаймо, що вони ховалися від людського ока і розуміли, що поставити підпис під документом національної ганьби, то поставити на собі крапку.