Дуже часто люди виправдовуються, продаючи голоси, що вони бідні, бо держава не допомагає. А 200 грн – це хоч щось.
Ця позиція рівноцінна позиції – я бідний, тому я маю право вкрасти. Про це під час круглого столу «Церква і вибори» заявив віце-ректор УКУ, член Ініціативної групи «Першого грудня» Мирослав Маринович.
«Кожен виборець повинен думати не лише про своє благо, а й про державу. Продаж голосів – це гріх», – заявив він.
Маринович також застеріг людей, які купують голоси. Він наголосив, що підкупом може бути і ремонт доріг, гроші на який кандидат дістав нечесним шляхом.
«Це не громадянська позиція. Християнин у жодному разі не може продавати свого голосу, так само не може купувати голосів виборців на користь політичної сили», – підсумував Маринович. Продовження
Інтерв’ю про власну самоідентифікацію, глобальні тенденції та ключові проблеми цивілізаційного розвитку, місце України в сучасному світі
Кардинал Любомир Гузар за п’ять місяців святкуватиме своє 80-річчя. Його Блаженство є фактично незрячим, останнім часом погіршився і слух. Проте дух недавнього очільника Української греко-католицької церкви його не підводить. Як і почуття гумору. Гузар зауважує, що через стан здоров’я не може познайомитися з кандидатами, що балотуються по його округу. “Прийшли б до мене, принесли б вже по кілограму цукру чи що”, – каже він. Інший жарт – більш тонкий. На репліку авторки цих рядків, що ніколи ще нові вибори Верховної Ради не знаменували собою докорінних змін, а сам парламент не був генератором перетворень, наш візаві відповідає так: “Шкода. Законодавча влада – то велика сила. Як Моїсей, котрому Господь дав 10 заповідей”. Власне, довкола виборів оберталася добра половина нашої розмови. А друга частина бесіди сягала речей більш абстрактних, проте від того не менш важливих – щастя, свободи, надії. Завершуючи вступ, слід додати, що Його Блаженство, котрий залишив посаду очільника УГКЦ 1,5 роки тому, користується у преси не меншим “попитом”, ніж до того. “Обозреватель” вдячний за нагоду вкотре зустрітися з цією непересічною людиною. (Лексику і стилістику Любомира Гузара ми зберігаємо).
Зустріч із Блаженнішим Любомиром Гузаром, на мою думку, є важливо подією у житті кожного. Коли сидиш поруч із цією людиною, то відчуваєш себе одухотворено, легко і, водночас, схвильовано. Хвилюєшся тому, що розумієш – навпроти тебе сидить людина-легенда, яку висвячував сам Йосип Сліпий, навпроти тебе чоловік, який був одним із 16 кандидатів на пост Папи Римського після смерті Івана Павла ІІ, навпроти тебе моральний авторитет не лише України, а й Західного світу.
Відомий дисидент на своєму особистому досвіді відчув, як режим може судити за наклеп.
Сьогодні, в приміщенні Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки відбулася зустріч з дисидентом, філософом, редактором газети «Наша віра», президентом Українського ПЕН-клубу, учасником ініціативи «Першого грудня», літературознавцем, публіцистом Євгеном Олександровичем Сверстюком. Про це повідомляє інтернет-видання «Під прицілом».