Філософ вважає, що президентові час припинити інфантильні розмови з народом
Наталка Лятуринська: Ситуацію в країні ми обговоримо з Євгеном Сверстюком – учасником Ініціативної групи “Першого грудня”, дисидентом і філософом.
Те, що сьогодні відбулося вночі на майдані Незалежності – як Ви це оцінюєте? Виглядає так, що влада фактично пішла в наступ на свій народ…
Євген Сверстюк: Власне, це сталося вже давно. Сьогодні – черговий шквал.
Мені здається трошки неадекватною термінологія мітингувальників. Ми дуже здрібнюємо тими словами ситуацію, а вона набагато серйозніша. Коли говорила жінка з Харківщини про нашу перемогу, то вона цілком озвучила конфлікт влади і народу. Це не мітингувальники просто – це конфлікт влади і народу. Цей конфлікт давній. Це абсолютна глухота влади щодо народу, абсолютна відсутність діалогу з народом і неврахування думки народу.
Це дивовижне явище, коли президент щось обіцяє – і дуже довго обіцяє, – а потім раптом повертається на 180 градусів. Це що? Навіть цар собі цього не дозволяв! Навіть самодержець не дозволяв собі такого! А це ж президент… Отже, криза довіри.
Наталка Лятуринська: А як довіряти цьому президентові? Сьогодні Віктор Янукович заявив, що “я готовий до круглого столу” – запрошує всі політичні сили, святих отців, громадських активістів.
Євген Сверстюк: Ну, я не знаю, хто в нього святі отці – хто святий, а хто не святий. Він, очевидно, має на увазі духовенство… Але до круглого столу треба запрошувати – і в нас немає іншого розв’язання, крім мирного. Ми повинні виходити з цього. Всі конфлікти мають розв’язуватися в духовній площині – передусім у духовній, а не в тактичній. Бо мені не подобається, коли не тільки тепер, а й раніше виступають люди від Партії регіонів: вони не слухають зовсім опозиції, вони перечікують, поки ті закінчать свою розмову, а проводять свою лінію. І, відповідно, голосують і забезпечують самодержавне правління в країні. Це не є демократична країна – от і стався вибух.
Наталка Лятуринська: Скажіть, будь ласка, який тоді зараз вихід із цієї кризи, з цього вибуху? Круглий стіл – це одне, але за круглим столом потрібно ухвалювати якісь рішення. Яке це має бути рішення?
Євген Сверстюк: По-перше, треба за круглим столом нагадати президентові про те, що він говорив місяць і два місяці тому та що це має бути виконано – тобто підписання Угоди. Він це продумав тоді. Не могло ж статися, що вночі йому приснився сон – і раптом він змінив курс.
Наталка Лятуринська: А що сталося тоді?
Євген Сверстюк: Що сталося в його голові – він повинен це пояснити, думаю, щоби повернутися до того нормального свого стану, коли він брав курс на євроінтеграцію.
І я думаю, що треба називати речі своїми іменами. “Ми збиралися тільки розчистити дорогу”, “ми хочемо поставити ковзанку”, “ми хочемо ялинку” – що це за інфантильні розмови? Це розмови в дитячому садку. Треба з народом говорити цілком серйозно, треба говорити про те, що він робить, що він збирається робити – і не прикидатися людиною, так би мовити, неповносправною.
Наталка Лятуринська: Пане Євгене, як скоро, на Вашу думку, може вирішитися цей конфлікт? На яке вирішення Ви особисто сподіваєтеся?
Євген Сверстюк: Знаєте, я думаю, що це має бути мирне вирішення конфлікту. Але я розумію, що серйозно і щораз далі загострюються стосунки і що ця ситуація дуже вибухова. І дуже небезпечно, коли вона вийде з-під контролю. Я не знаю, як влада може балансувати на вістрі леза. Це ж влада, це не просто циркач.
Наталка Лятуринська: Але ж балансує, як бачимо.
Євген Сверстюк: Балансує – але вона ризикує дуже. Мені здається, що в кожній нормальній країні, навіть не дуже демократичній… Згадайте, трапився казус із Повітряними силами і Матіас Руст приземлився на Красній площі, то міністр пішов у відставку. Він Богу душу винен, звичайно, той міністр, – але міністр іде у відставку, і навіть при СССР. А тепер у демократичному світі, де сповідуються певні принципи, уряд повинен сам зголоситися піти у відставку. Я думаю, що принцип сили здискредитував себе – це буде аґонія принципу сили. Воно не пройшло.
Вони не сподівалися, що буде така реакція. Хотів би сказати до честі українського народу, що він зреагував на це належним чином перед усім світом.
Наталка Лятуринська: І ми побачили, що на Майдані стоять справжні патріоти.
Євген Сверстюк: Навіть не патріоти, знаєте, – а нація, яка має гідність і обурюється тим, що з нею поводяться по-босяцьки, не рахуючись з елементарною гідністю людини і повагою до людини.
Джерело ТВІ
Додано 12.12.2013
