Михайло Горинь – відомий громадський і політичний діяч, який залишиться в історії сучасної України як одна з ключових постатей дисидентського руху.
На цьому наголосив у коментарі УКРІНФОРМу правозахисник, публіцист, член-засновник Української Гельсінської групи, президент Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу, учасник Ініціативної групи “Першого грудня” Мирослав Маринович.
“Михайло Горинь – одна з тих постатей, які визначали собою обличчя дисидентства українського. В’ячеслав Чорновіл, Михайло Горинь, Євген Сверстюк, Іван Дзюба – це ключові постаті. І втрата його є надзвичайно болісною, незважаючи на те, що він довго і тяжко відходив, він довго хворів, і, в принципі, і родина, і ми всі розуміли, що вже вороття немає і він помирає”, – сказав Мирослав Маринович.
Він зазначив, що ця втрата є болісною і для нього особисто, зокрема і тому, що саме Горинь підтримував його в складний період дисидентського життя – у 1976 році, перед його арештом.
“Я не вдаюся в деталі, але хочу лише підтвердити висоту його духу. Тоді люди розуміли, що КДБ крутиться довкола Гельсінської групи, але ми не знали, хто агент, хто доносить… Михайло Горинь підтримав мене, даючи гарантії, що мене не слід підозрювати у якійсь співпраці з КДБ. Я дуже йому вдячний, тому що це засвідчувало велику душу, його готовність прийти на допомогу. Це для мене було дуже важливо”, – наголосив правозахисник.
Маринович також нагадав про надзвичайно велику роль Михайла Гориня у період, коли правозахисний рух почав переходити в рух політичний, і замість Гельсінської групи з’являлася Українська Гельсінська спілка.
“Він був однією, знову ж таки, з ключових осіб поруч із Чорноволом – це два стовпи, які вели перед у цьому процесі. Велика шана, велика вдячність йому, як і Чорноволу покійному, за те, що вони в той час зробили”, – сказав він.
Правозахисник також підкреслив роль Михайла Гориня як одного із засновників Народного руху України, як політичного діяча.
“Я не був безпосередньо у партійних, суто політичних колах. Але як звичайний український громадянин можу сказати: велика шана, велика дяка йому за ту працю, тому що це була людина, котра завжди усвідомлювала, що як не він, то хто – і те саме стосується й В’ячеслава Чорновола – і треба комусь братися, взяти на себе відповідальність. Те, що ці люди взяли той плуг і почали іти – надзвичайно важливо. Бо скільки зараз ми маємо людей, котрі хотіли би жити краще, але не хочуть брати на себе відповідальність…” – підкреслив Маринович.
“Горинь – це людина великого серця, надійний друг, із гумором. Його бракуватиме, власне, й у такому сенсі…” – додав він.
