І Уряд, і система є концентрацією людського духу. Хто формує ту аморальну більшість, про яку говорять соціологи, як не ми? Більшість людей вважають, що жити за чесними правилами – це невдячна річ, ти лузер, якщо живеш за чесними законами.
«Зрілий християнин перед викликами сучасності, або вплив церкви у суспільних процесах» зазначив український правозахисник, релігієзнавець, віце-ректор УКУ, член ініціативної групи «Першого грудня» Мирослав Маринович.
За його словами, багато хто говорить, що Україні негайно потрібен моральний провід. «Я не заперечую цього. Але моральний провід не призначається навіть постановою Церкви. Можна запросити до морального проводу, але якщо він не з’являється сам собою, то печаткою на папері цього не закріпиш», – каже Маринович.
Інші, наголошує правозахисник, докоряють, що потрібно звертатися не до простих людей для зміни суспільства, а слід міняти державні органи, всю вертикаль влади. І тоді, прийнявши нові закони, створювати умови, щоб в Україні змінився рівень життя. «Я не заперечую проти цього. У нормальній демократичній державі, коли з’являється проблема, яку треба вирішити, це вирішується саме так: міняється представництво у парламенті, приймаються нові закони. Та ми опиняємося в замкнутому колі. Бо щоб змінити закони, потрібні нові депутати. І не просто нові, а ті, які не забудуть свої декларації. А вибрати ми їх не можемо, тому що нам весь час погіршують умови демократії, умови обрання цих депутатів. Як на мене, нинішнє завдання українців не тільки полягає в тому, щоб змінити нинішній парламент, Уряд, Президента. Проста заміна – нічого не змінює або змінює дуже мало. Ми вже не один раз міняли депутатів, обирали тих «добрих людей», але, зрештою, приходячи до ВРУ, навіть той, хто був добрим, через якийсь час починає грати за тими ж правилами», – каже Маринович.
На його думку, потрібна не тільки зміна Уряду, а й зміна системи управління державою. «Ми маємо квазірадянську систему управління. Ця система є аморальна за своєю суттю. Хто сьогодні ставить питання про зміну системи? Я не знаю жодної політичної сили, яка про це говорить», – наголошує Маринович.
Та оскільки зараз змінити цю систему практично неможливо, використовуючи нормальний демократичний механізм, тоді, за словами Мариновича, залишається третій варіант. Дай Боже, каже він, щоб ми змогли це зробити і наступні вибори стали успішними. Але він особисто в це не надто вірить і готовий буде вибачитися перед усіма, якщо помилиться.
Що ж до третього елемента, то, як наголошує Маринович, і Уряд, і система є концентрацією нашого духу. «Хто підтримує корупцію, як не ми? Хто живе неправедним законом? Хто формує ту аморальну більшість? Тоді постає питання, якщо ми розуміємо, що з людського духу береться все і що ми живимо цю владу, тоді ми маємо усвідомити своє завдання і можемо за це братися. Хто змусить нас брати хабарі, якщо ми скажемо собі – ні? Я згоден, що законодавство провокує хабарництво. Але ця проблема має і духовний вимір», – каже він.
І додає: «До кого звертається Ісус? Він прийшов у цей світ і звертається до пастухів, рибалок, простих людей. Він не йшов у верхи. А робить, здається, абсолютно програшне, з точки зору ефективності зміни суспільства, він іде у найнижчі сфери. Але збираючи критичну масу тих, хто спроможний нести зміну у життя суспільства, він, нібито, програвши свою справу, через кілька століть її виграє. Питання, чи є серед нас, християн, люди, які готові не просто вважати себе християнами, а готові преображати суспільство?».
Мирослав Маринович наголошує: «За всім має стояти Ісус і христова модель трансформації суспільства. Якщо не це, то я маю великі сумніви, що це буде ефективним. Воно може спалахнути, але потім впаде на те сам місце, бо духовно ми не будемо преображатися».
