Годі орієнтуватися на Європу чи Росію! Ми споконвіку були буфером між Сходом та Заходом. Варто спинити цю безглузду тяганину. Ми можемо запропонувати їм значно більше, ніж вони нам.
Таку думку висловив у п’ятницю, 9 грудня, визнаний економіст та аналітик, професор Богдан Гаврилишин під час конференції для молоді та викладачів університету Львівської політехніки про світ та Україну в ньому. Цей захід ініціював Міжнародний інститут освіти, науки та зв’язків з діаспорою – повідомляє кореспондент ЗІКу.
За словами професора, в Україні немає політичної еліти. «Люди йдуть у політику, щоб набивати кишені, мати імунітет, але не для того, щоб працювати для добра суспільства. Це стара комуністична номенклатура. Нам потрібна ситуація на зразок тої, яку ми мали у 1990 році після виборів, коли до парламенту обрали поетів, письменників, політв’язнів. Вони становили третину депутатів, але були моральною більшістю, бо мали ідеали: незалежна Україна – демократична країна. Так, як ці ідеали мали люди під час Помаранчевої революції. Нам потрібне повторення того процесу», – каже він.
Богдан Гаврилишин переконаний: демократичні ідеали не варто черпати у країн світових лідерів. Варто орієнтуватися на себе та зважати на помилки минувшини. Він стверджує, що сьогодні у світі не лише криза капіталізму, але й криза демократії. Показовим прикладом є США, яку вважають найбільш потужною і демократичною державою. До речі, нещодавно було підраховано, що для участі у наступних президентських виборах США кандидат має викласти мільярд доларів на свою кампанію. Гроші домінують… Процес творення законодавства у багатьох країнах не є поєднанням індивідуальних і загальних інтересів для спільного добра суспільства. Це лобіювання, що призводить до кризи демократії.
«Нам ж, аби приєднатися до лав цивілізованих, справді демократичних держав, потрібна своєрідна революція політичної, економічної і соціальної системи. І так станеться за умови, якщо Росія не поставить остаточно нас коліна, то це відбудеться за 8-10 років. За цей період почнеться процес переходу України в ранг сучасних держав, тобто прийдуть нові люди, прийде еліта. А вже за 20 років Україна буде абсолютно іншою – процвітаючою країною», – запевняє професор Гаврилишин.
Проте українці до того часу не повинні асимілювати. Маємо зрозуміти одну просту річ: втративши відповідальність за свою державу – втратимо власну національну ідентичність. Однак нову Україну уже збудує молоде покоління. Саме на них покладає свої надії Богдан Гаврилишин.
За його словами, люди, які тепер при владі чи ті, котрі за кілька років будуть при владі, не здатні змінити Україну. Проте ті, кому зараз від 18 – це вже інакші люди, це нові люди. Вони мають уявлення про демократію, вони на рівних спілкуються з однолітками і вивчають іноземні мови.
Саме вони нове слово у майбутньому держави. «Лише з приходом молодої команди буде можливе створення здорової держави: політично вільної, де домінуватиме верховенство права, економічне благополуччя, соціальна справедливість», – вірить професор Гаврилишин.
Більше того, у здоровій країні люди мають жити у зв’язку з навколишнім природним середовищем, а не займаються лише спустошенням ресурсів.
Але найбільша небезпека цього часу полягає у спустошенні ресурсів не лише природних, а й людських. Професор наголошував, що людина має бути метою всього, а не ресурсом, який використовується. Українець сьогодні не має вартості. Навіть сама назва, яка прийшла до нас з Америки, «людські ресурси» є абсурдною.
Довідка.
Народився Богдан Гаврилишин у селі Коропці Тернопільської області. Перед кінцем Другої світової війни потрапив до Німеччини, а згодом, в таборі біженців, отримав середню освіту. В 1947 році виїхав до Канади. 1952 року отримав дипломом інженера, а 1954 – диплом магістра.
1960 року розпочалася багаторічна педагогічна діяльність пана Гаврилишина. Вісім років він керує навчальними програмами в Міжнародному інституті менеджменту в Женеві, викладає курси з економічного розвитку, світового бізнесового середовища, керівництва міжнародними операціями та державного управління. 1968 року Богдан Дмитрович стає директором цього навчального закладу й керує ним вісімнадцять років. За час роботи в МІМ-Женева Богдан Гаврилишин виростив цілу плеяду спеціалістів вищої кваліфікації для сотень компаній в усьому світі.
Водночас Богдан Гаврилишин провадив наукову роботу та плідну громадську діяльність. 1972 року його обирають членом Римського клубу, 1973 року – членом Міжнародної академії менеджменту, 1975 року – членом Світової академії мистецтва та науки. 1976 року пану Гаврилишину присуджено ступінь доктора економіки Університету Женеви, почесного доктора права Йоркського університету (Канада) – 1984 року та Університету Альберти (Канада) в 1986 році. Згодом доктор Гаврилишин отримує почесну відзнаку (Engeneering Hall of Distinction) Університету Торонто (Канада). Про високий міжнародний авторитет Богдана Дмитровича свідчить те, що він є знаним консультантом з питань державного управління та міжнародного бізнесу, виступає доповідачем, модератором і головою на міжнародних наукових конференціях та семінарах у понад 70 країнах світу.
В науковому доробку вченого понад 100 статей з проблем менеджменту, освіти в галузі менеджменту, економічного та політичного середовищ.
У 1991 році створив і очолив Консультативно-дорадчу раду при Президії Верховної Ради України, був радником першого Президента України, чотирьох голів Верховної Ради та трьох Прем’єр-Міністрів.
Нещодавно Богдан Гаврилишин відсвяткував 85-ліття, а також презентував книгу-зріз свого життя «Залишаюсь українцем».
