Мова як дар Божий має біблійне закорінення. Згадаймо змішування мов перед падінням Вавилонської вежі…Відома усім євангельська наука проповідувати рідною мовою…
Але віру в божественне походження мови зберегли і філософи, які відмовилися від теологічних понять.
Глибокий мислитель Вільгельм Гумбольдт говорить про мову як божественний дар, як витвір чисто духовний: характер народу і особливості його мови разом і у взаємній згоді випливають з незбагненних глибин духа…
До своєї творчості як до божественного натхнення ставилися народні співці, кобзарі, поети. Вони священнодіяли в Божому винограднику за голосом, посланим звиш…Вони витворювали вищу реальність, окреслену колом рідної мови, як національним оберегом.
До цієї вищої реальності підіймаються люди, обдаровані мудрістю і здатністю переймати веління духу.
Історія триває на естафеті поколінь, що перегукуються на вершинах.
Однак завжди було на долах багато людей, які жили в профанному світі, задовольняючись мовою як засобом спілкування. Були забиті люди, що знали кілька десятків слів. І були нерозумні, чия дурість виявлялася в багатослів’ї і лжі.
І, очевидно, завжди були й будуть хулителі, які зневажають вищу духовну реальність і готові божественний дар мови промінятина щось їстівне.
Колесніченки-ківалови були у всі часи, але щоб зробити їх законодавцями, то такого глуму ще світ не знав. За таке блюзнірство має бути кара велика і повчальна, як притча.
Євген Сверстюк, Телекритика
