75 роковини Бабиного Яру стали приводом для дискусії про історичну пам’ять в Україні

35900381_303

Запобігти повторенню масового знищення людей за етнічною ознакою та злочинам проти людяності закликали учасники парламентських слухань, присвячених 75 роковинам трагедії в урочищі Бабин Яр під час Другої світової війни.

Парламентські слухання з нагоди 75 роковин трагедії у Бабиному Яру зібрали у вівторок, 27 вересня, повну сесійну залу українського парламенту. Серед присутніх переважала молодь та люди середнього віку, які перед початком дискусії оглянули присвячену трагедії фотовиставку в кулуарах Верховної Ради. Слухання відкрилися хвилиною мовчання у пам’ять про вбитих у цьому урочищі під час окупації Києва нацистами. Кількість жертв, за різними оцінками, складає від 70 тисяч до 200 тисяч осіб.

Праведниця світу Софія Ярова, яка рятувала євреїв під час Другої світової війни, заявила, що пам’ять про злочини нацизму є запобіжником їхнього повторення в майбутньому. “Краще не народжуватись, ніж побачити, як живих дітей кидають до ями”, – сказала вона. Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович нагадав, що лише за два дні 29 і 30 вересня 1941 року в Бабиному Яру були розстріляні більше 33 тисяч євреїв, “що стало одним із найжахливіших злочинів Голокосту“.

Злочин замовчування

Але провина за цю трагедію лежить не лише на виконавцях масового знищення людей нацистами, а й на радянському комуністичному режимові, який намагався замовчувати масштаби цієї трагедії, наголосив В’ятрович. За його словами, в СРСР жертв Бабиного Яру називали “радянськими людьми” і намагалися забудувати некрополь спортивними спорудами. Але нацисти, нагадав історик, тут розстрілювали не лише військовополонених і радянське підпілля, а й психічнохворих, ромів та активістів українського підпілля. “У Бабиному Яру загинула видатна українська поетеса Олена Теліга, яку нацисти розстріляли разом з її чоловіком”, – сказав В’ятрович.

Пам’ять про трагедію Бабиного Яру почала відроджуватись від 1966 року, коли на стихійному мітингу протесту в Киві на 25 роковини трагедії український літературознавець та дисидент Іван Дзюба вперше публічно засудив радянську пропаганду і закликав євреїв і українців об’єднати зусилля задля відновлення пам’яті про історичні факти. “Родичі загиблих і свідки тих подій щороку збиралися на цьому місці згадати полеглих. Але того року тут зібралося дуже багато людей, і я мав нагоду і честь звернутися до них зі своїм закликом”, – розповів Дзюба на парламентських слуханнях.

Першими жертвами Бабиного Яру стали роми, табори яких навколо Києва були цілковито знищені нацистами за кілька днів, заявив з парламентської трибуни президент Всеукраїнської спілки громадських організацій “Конгрес ромів України” Петро Григориченко. Він висловив жаль з приводу замовчування ромських жертв упродовж десятків років. “23 вересня нарешті був відкритий пам’ятник “Ромська кібітка” в Бабиному Яру”, – повідомив він.

Джерело: dw.com

 

Опубліковано у Новини. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.