Звернення до Президента, Верховної та Кабінету Міністрів у зв’язку із загрозами, пов’язаними з перейменуванням Кіровограда

Звернення

Ініціативної групи «Першого грудня» до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України у зв’язку із загрозами, пов’язаними з ситуацією, що склалася з перейменуванням Кіровограда

1-12_small

В Україні відбувається декомунізація, яка, зокрема, полягає у відмові від старих комуністичних назв у топоніміці. Але окремі політичні сили намагаються скористатися перейменуванням для повернення імперських назв. Переконані, що вслід за декомунізацією має йти деколонізація, тож використання назв, які свідчать про колоніальний статус України є неприпустимим і неприйнятним.

Чи не найбільш загрозливою і знаковою є ситуація зі спробою повернути назву Єлисаветград місту Кіровограду, одному з обласних центрів України.

Назва Єлисаветград була накинута Росією у XVIII ст. із метою пошанування імператриці Єлизавети, а також демонстрації того, що Степова Україна — це російська земля. Недаремно вже тепер за повернення «історичної назви» активно виступають такі одіозні пропагандисти «русского мира», як Жіріновський.

На жаль, значна частина депутатів нинішньої Кіровоградської міської ради (здебільшого – колишні члени Партії Регіонів) підігрує жіріновським, цілком ігноруючи політичний аспект проблеми і агітуючи жителів міста «за Єлисаветград». Невдовзі передбачається проведення відповідного опитування, яке не може бути репрезентативним, оскільки воно базуватиметься не на законі, а на цілком довільних, нерегламентованих формах виявлення волі громадян.

При цьому ігноруються як досить широкі протести громадськості Кіровограда, так і підсумки громадських слухань, що відбулися у Кіровограді 27 серпня 2015 р., наукові рекомендації всеукраїнської науково-практичної конференції «Перейменувальні процеси як цивілізаційний вибір українського суспільства» (Кіровоград, 11 червня 2015 р.), а також експертизи Інституту історії України НАН України, Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які вичерпно обґрунтовують категоричну неприйнятність перейменування Кіровограда на Єлисаветград.

Вважаємо, що заклики перейменувати Кіровоград на Єлисаветград становлять загрозу національній безпеці України. Адже вибір назви Єлисаветград може засвідчити, що самі українці вважають Степову Україну не своєю землею, а частиною «русского мира». Такий вибір рівнозначний відмові від права бути самодостатньою нацією і самодостатньою державою.

Реанімація назви Єлисаветград

– засвідчуватиме, що сучасні українці схвалюють поневолення України Росією у минулому, вкорінюватиме в Україні та поза нею переконання про тимчасовість Української держави і нездатність українців до самостійного державного життя;

– продемонструє Росії, що українці психологічно продовжують перебувати в її орбіті, а отже наснажуватиме Путіна на подальшу війну;

– дасть Кремлю додаткові аргументи на міжнародній арені для навіювання своєї імперської концепції «Новоросії», що включає територіальні претензії до України;

– стане ударом у спину українській армії, яка захищає Україну від російської агресії і буде актом цинічної наруги над світлою пам’яттю Героїв, які загинули у війні з Росією в 2014-2015 рр., а також над почуттями поранених на цій війні; руйнуватиме рішучість українців давати відсіч російським окупантам;

– ідеологічно обеззброюватиме Україну перед російською агресією та майбутніми цивілізаційними викликами;

– зруйнує атмосферу стабільності у Кіровоградській області аж до можливих відкритих протестів та появи тенденції до виходу окремих районів з її складу, адже більша частина мешканців області довела під час Революції гідності, а згодом після початку російської агресії свій патріотизм та європейськість;

– спровокує протести по всій Україні та міжрегіональну напругу.

Спроби припасувати до вибору на користь Єлисаветграда нібито «історичні аргументи» у вигляді первісної назви міста погано приховують прагнення залишити Україну в російській орбіті. Адже свого часу Росія, як і всі інші імперії, нав’язувала поневоленим народам свої топоніми, щоб вкорінити у свідомості населення та всього світу, що це її предковічна земля. Звідси тисячі російських імперських та російських радянських назв в Україні. І Єлисаветград, зокрема.

Про це аргументовано йдеться в наукових експертизах, підготовлених провідними українськими науковими інституціями історичного профілю – Інститутом історії України НАН України, Інститутом української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, історичним факультетом Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Ними ж запропоновано надати Кіровограду назву Інгульськ, яка є ідеологічно нейтральною, милозвучною, відповідає українській та світовій практиці надання населеним пунктам назв за гідронімом, перегукується з козацьким минулим міста і краю (Інгульська слобода, Інгульська паланка, Інгулогородська сотня).

Отож ситуація, що склалася з перейменуванням Кіровограда, потребує державницького підходу та негайного реагування. Закликаємо Президента України, Верховну Раду, Кабінет Міністрів використати всі передбачені законодавством заходи, щоб захистити національні інтереси України. А з огляду на те, що подібні топонімічні випадки можуть стати непоодинокими, найкращий вихід полягає в тому, щоб на законодавчому рівні раз і назавжди унеможливити реанімацію російських імперських назв.

 

Від імені і за дорученням

Ініціативної групи “Першого грудня”

черговий головуючий

член Всесвітньої академії мистецтв і науки, письменник, доктор медицини, надзвичайний і повноважний посол України

Юрій Щербак

 

Опубліковано у Новини. Додати до закладок постійне посилання.

Без коментарів.