Те, що кожен п’ятий українець, згідно із соціологічним опитуванням, симпатизує Сталіну, є наслідком цілеспрямованого підтримування міфу про переможця, сильного та амбітного керівника і водночас замовчування його злочинної діяльності. Про це «Погляду» сказав учасник Ініціативної групи «Першого грудня», Герой України, академік НАНУ Ігор Юхновський.
«Річ у тім, що населення складається з різних прошарків, і кожному прошарку притаманна громадська, соціальна чи політична переконаність. В особі Сталіна вони бачать людину сильної волі, яка може навести лад у державі, нехай навіть у найжорстокіший спосіб.
Сталін поряд із Гітлером належить до найбільших злочинців за усю історію планети. Уся справа у тому, що з часом злочини, які вчинив той чи інший керівник, забуваються, а перемоги незалежно від того, якою ціною вони дісталися, стають визначальними і залишаються в історії і в пам’яті людей назавжди, особливо ж якщо вони ще й підтримуються спеціально», – сказав Ігор Рафаїлович.
На думку вченого, про Сталіна пам’ятають як про людину, яка навела порядок, яка керувала Радянським Союзом під час Другої світової війни, і СРСР тоді здобув перемогу над нацистською Німеччиною: «Про Сталіна говорять як про людину, яка мала загарбницькі амбіції, що мали успіх і на Далекому Сході, і на Заході. А ось те, що Сталін був жахливою людиною, що під час Голодомору загинули мільйони людей, що він ввів колгоспну систему і знищив найбільш працездатне селянське населення і фактично генетично знищив українського селянина – сучасники не розуміють і навіть не вірять, що так може бути».
Крім того, симпатії до Сталіна є наслідком браку в країні сильної влади, переконаний академік. «Коли вони бачать, що тепер в Україні бракує порядку, вони починають думати, що державі справді потрібна сильна людина при владі. Адже порядку не міг встановити Ющенко, безлад був за Кучми, був не дуже конструктивно діючим президентом Кравчук. Саме тому такими є результати соціологічного опитування. Але на цьому не варто зациклюватися. Мені здається, люди просто хочуть мати сильного і патріотичного керівника», – сказав Юхновський.
Науковець стверджує, самоідентичність українців зараз тільки починає викристалізовуватися.
«Національна ідентичність українців ще 50-60 років тому була насамперед пов’язана із селянською традицією. Але у часи Радянського Союзу вона була втрачена. Тому коли говорити про українську сутність, то вона тепер щойно починає вирисовуватися у зв’язку із тим, що Україна отримала незалежність. І у цій незалежній державі ми маємо вирощувати українські ідеологічно впевнені кадри, бо будувати державу – це велика праця, до якої багато українців не звикли і не знають, як це робити.
Тому нам усім треба бути дуже впертими і дуже чітко розуміти, що ми фактично будуємо державу, суспільство, настрій суспільства, переконання. Ми знаходимося у стані будівництва, а за таких умов багато людей починає сумніватися чи ми зможемо побудуємо державу. Ось у цей перехідний час треба бути дуже переконаними у своїй справі. А люди бачать, що у верхах цього переконання немає, а це погано», – сказав Ігор Юхновський.