«Відповідальність за життя нікому не може бути делегованою». «Мораль не може бути відкладеною на завтра». «Ми будуємо те, що уявляємо». Ці три прості, на перший погляд, думки є наскрізними тезами «Української Хартії вільної людини». Документ уклали члени ініціативної групи «Першого грудня». А другого лютого кам’янчани першими ж її публічно обговорили.
На зустріч із співавторами Хартії, яка відбулася в конференц-залі готелю «7 днів», завітало близько ста чоловік. Серед котрих як представники різних громадських організацій, наукової еліти з Кам’янця-Подільського, Хмельницького, Чернівців, так і школярі, студенти.
Основна мета приходу стількох людей: зрозуміти, в чому суть Хартії та що робити далі. Сам же документ обґрунтовує 10 ціннісних орієнтирів, які покликані об’єднати українців, і запевняє: вільна людина повинна жити у вільній країні. Навколо цих тез учасники зустрічі упродовж трьох годин спілкувалися та дискутували. Далі наведемо найосновніші, висловлені устами гостей.
Євген Сверстюк, письменник, літературознавець, перекладач:
«Починати треба не з патріотичних закликів, а з того, що варто робити кожному».
«Майже кожен із нас розчарований у тих, хто зверху. Але ми не можемо чекати, поки хтось нами керуватиме».
«Хіба можна про нас (Україну. – Авт.) подумати добре, коли в університетах викладачі ставлять заліки за гроші, в метро висять оголошення, де можна купити дисертацію. Нам треба засоромитися».
«Щоб зламати ці метастази, необхідні героїчні лікарі, котрими може бути кожен із нас».
«Навіть «Отче наш» нічого не дасть, якщо немає нічого в серці».
«Хартія має пробудити людей. У ній немає нічого нового, тільки відомі істини. Повинні почати з себе: як я можу вплинути на націю, що деградує?»
«Коли ви вперше подолали страх? Зробили те, що страшно, але чесно?»
«Світ змінюється залежно від того, наскільки ми духовно змінюємося. Це один із основних постулатів Хартії».
В’ячеслав Брюховецький, почесний президент університету «Києво-Могилянська академія», громадський діяч, літературознавець:
«Найстрашніше, що нація – роз’єднана».
«Людство деградує: на перший план виходять матеріальні проблеми. Таким народом легко маніпулювати, вести строєм на вибори».
«Поки проблемами донеччан не перейматимуться, наприклад, кам’янчани, український народ не буде об’єднаний».
«Коли я – вільна людина, мені начхати на те, що про мене думають. Головне – робити те, що вважаю за потрібне».
«Ми плутаємо об’єднання і віру. Не треба».
«Рух уперед неможливий там, де страх перед наслідками сильніший від любові до істини».
Данило Лубківський, громадський діяч, дипломат:
«Замало критикувати нинішній режим, треба запобігти приходу наступного».
«Хартія апелює до особистого зусилля».
«У цій державі варто нам навчитися замовляти музику».
«Можливо, вперше в Хартії йдеться про розуміння між поколіннями».
Геннадій Друзенко, правник-конституціоналіст
«Якщо вважати, що винні всі, крім нас, – ніколи не об’єднаємося».
«Хартія – провокуючий документ. Він каже, що загальної відповіді на всі питання немає».
«Залежно від відповіді кожного з нас формується загальна відповідь».
«Хтось має зробити перший крок».
