Гості «Вашої Свободи»: Мирослав Попович академік, директор Інституту філософії НАН України, учасник Ініціативної групи «Першого грудня»
Пане Попович, як Ви для себе зробили підсумки кампанії цієї до Верховної Ради, яка вже сьогодні добігає кінця?
Мирослав Попович: По-перше, існує настрій якоїсь тривоги. Настрій, який був відсутній на попередніх виборах. Тобто дуже багато надій на вибори не покладалося. І так, задавалося, що це все якось іде. Якось воно буде! Улюблена українська оцінка. Але на цей раз наче нам загрожує щось пізніше.
Я думаю, що це відчуття правильне, тому що самі по собі вибори не будуть вирішувати багато. Безпосередньо від нового парламенту не можна очікувати, що він щось зразу переверне. Але як якийсь крок до погіршення, то він може собою становити. Або може бути якоюсь пересторогою або якоюсь перепоною для деградації суспільства, яке, власне кажучи, і проходить, і відбувається. І тим трошки лякає. І я йду на вибори згнітивши серце, як кажуть.
– Пане Попович, пан Рубан сказав, що ця кампанія не стала продовженням президентських виборів. На Вашу думку, це дає додатковий шанс виборцям зробити усвідомлений вибір, а чи, навпаки, це виборця ще більше дезорієнтує?
Мирослав Попович: Нормально, коли багато чи, принаймні, не більше, ніж два ходи може зробити виборець, або в один бік, або в інший проголосувати. А взагалі прагнення до єдності, яке сидить у кожного нашого громадянина, відповідно всі негативні оцінки, які відпускаються на адресу партій, які між собою ворогують, то це атавізм. Це не є звичка парламентська.
Має бути палітра, з якою людина так чи інакше вибирає собі. І дуже добре, що у нас з’явилася третя сила, я маю на увазі Кличка, яка робить багатшим вибір. І я не поділю тих негативних оцінок, які адресуються на адресу цього нового явища, оскільки воно ускладнює вибір. Не повинно так бути. Має бути вибір.
– Тобто, багатший вибір лише на користь виборцеві?
Мирослав Попович: Я думаю, що на користь. Він змушує виборців самостійно оцінювати і навіть уже не особистісні риси і особистісні зв’язки, а саме політичну характеристику того чи іншого кандидата.
– Пане Попович, що Ви сказали б тим виборцям, які ще вагаються зі своїм вибором?
Мирослав Попович: Як один з учасників ініціативи «Першого грудня», я можу, по-перше, сказати, що ми остерігалися давати прямі поради. Хто за кого буде голосувати – це вже все-таки має бути справою совісті кожного.
Але ми наполягали на тому, що треба обов’язково піти і сказати своє «так» і «ні». Чомусь «так», чомусь «ні». Тому що інакше, коли вирішується доля народу і твоя особиста доля, покладатися на випадок, на те, що там без тебе розв’яжуть, то це просто непорядно.
Я все-таки не буду давати якихось порад. Але все-таки сказав би, що є речі, які і сьогодні визначають вибір. А саме – ставлення до самостійності України. Це дин із трьох пунктів, які я сказав би. Це значить «так» – або за Митний союз, або за європейську орієнтацію. Оце так сьогодні ставиться питання самостійності.
І, може, ще більш виразно. Доля свободи в Україні. Як хтось думає, що це там чисто для інтелігентів, то нехай згадають про суд. Суд може бути демократичним, а може бути таким, як у нас. У багатьох випадках, скажемо делікатно. І це є проблема демократії. І вона торкається кожного.
Так от, якщо у нас буде однопартійна система: чи це не буде Комуністична партія, чи вона буде якоюсь іншою, але вона буде одна і буде казати, кого любити, а кого не любити, які книжки читати, а які не читати, хто правий, хто винуватий, то якщо це буде така система, то будемо знову у безконечному склінні, будемо в ярмі.
Останнє. Всі ми хочемо жити по-людськи. І це означає, що мати добру адміністрацію. Але цього мало. Треба мати таку програму, яка буде реалізована і дасть свої результати. Але тут я вже зупиняюся, тому що це важко сказати на перший погляд, навіть після вивчення програм.
А головне, щоб ми зараз собі чітко уявляли: ми повинні вийти із ситуації складної самі, і ми можемо вийти тільки тоді, коли будемо вільні і самі будемо вибирати своє місце в європейському розвитку.
