У Львові пролунали заклики до духовної непокори

Учасники ініціативи «Перше грудня» шукали майбутнє України за круглим столом

«Не піднімати питання, як у нас у країні все погано, а пробувати чітко, конкретно сформулювати, якою ми хочемо бачити нашу країну і що для цього потрібно зробити», – так представники ініціативи «Перше грудня» означили мету регіонального круглого столу, що пройшов у Львові 21 вересня.

Своєрідною програмою зустрічі стали слова історика й політичного діяча В’ячеслава Липинського: «Ніхто нікому не вірить, всі один одного ненавидять, можна вже купити людей для якої завгодно підлості. Щоб зібрати наших розпорошених і здеморалізованих людей назад в одну організовану громаду, треба такої нової фанатичної віри, і такого фанатичного завзяття з боку якоїсь одної громадської групи, щоб вони потрясли до глибини цілу ослаблену нервову систему колективу  і дали йому здоров’я у формі народження серед нього нової громадської віри, нової громадської моралі і основаних на цій новій моралі нових організаційних форм». Розпочинають цей процес із Заходу – адже, за словами культуролога й політолога Тараса Возняка, «інші регіони ще не збудилися до політичного життя».

Осмислювати ситуацію в країні Тарас Возняк закликав не тільки в контексті веремії прийдешніх виборів, адже, за його словами, вона не дає відповіді на запитання, що відбувається, а радше затуманює загальну картину.

«Тому ми запросили до участі в цьому круглому столі людей, які поділяють нашу переконаність, що в основі суспільних процесів лежать цінності – чинники, які походять зі сфери людського духу», – сказав віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович.У своєму виступі він закликав присутніх до духовної непокори, передусім чинній владі, але також колективним стереотипам і спокусам: «Нас схиляють зраджувати – ми будемо вірними своїм ідеалам. Нас змушують продаватися – ми станемо непідкупними. Нас привчають брехати й халтурити – ми будемо відповідальними».

Круглий стіл був організований у новому для таких заходів форматі динамічної мережі, що складається з трьох етапів. Перший – класичний мозковий штурм, коли в межах групи напрацьовуються ідеї. Тези на для них пропонували Тарас Возняк, Мирослав Маринович, економіст Володимир Щербина та проректор Львівського національного університету імені Франка Марія Зубрицька.

Головною причиною того, що Україна є для своїх громадян «не матір’ю, а мачухою», Тарас Возняк назвав той факт, що народ був і залишається відчуженим від творення та управління державою. «Спочатку державою керувала посткомуністична номенклатура, яка просто модифікувала форми здійснення своєї влади. Після проведення приватизації-прихватизації номенклатура трансформувалась в олігархію, яка править Україною до сьогодні», – пояснив він.

Володимир Щербина, розмірковуючи про чесні умови ведення бізнесу й моральність в економіці, назвав головною проблемою в цій сфері тінізацію. Причинами цього явища він уважає надмірне податкове навантаження на звичайних громадян та корумпований перерозподіл сплачених ними до бюджету коштів. «Питання, куди йдуть мої податки, є фундаментальним для становлення громадянського суспільства», – зазначив економіст.

Питання, куди йдуть мої податки, є фундаментальним для становлення громадянського суспільства

Марія Зубрицька наголосила на тому, що освіту слід сприймати «не як галузь, а як спосіб життя», й без автономії університетів та встановлення академічних свобод сформувати нові якості українців, відповідні до вимог інформаційного суспільства, майже неможливо.

Другим етапом динамічної мережі був метод перехресних груп, який використовується для взаємонавчання, коли кожен член групи представляє її напрацювання в дискусії з іншими учасниками. Третім – метод проектних груп, який використовується у проектному менеджменті. Разом вони дають ефект, за якого група не має лідера, відбувається загальне обговорення та приймаються рішення, обов’язкові до виконання.

«Коли ми взаємодіємо, в нас виділяється енергія, - розповів творець ідеї формату зустрічі Тарас Плахтій. – І якщо не дати спалити цю енергію в конфлікті, її вдасться спрямувати на пошук рішень». Організатори круглого столу мають намір розширити звести напрацювання, ідеї та візії, що виникли впродовж зустрічі, в резолюцію, яка буде представлена у 14-20 жовтня.

Надія Калачова, для сайту ТВі

Опубліковано у Новини | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Без коментарів.